ІСТОРІЯ КАРАТЕ-ДО: СТИЛІ.
Стилі стали виникати ще за часів появи карате в Японії, оскільки кожен видатний майстер привносив щось своє, що часто призводило до створення нового стилю. До того ж мали місце випадки, коли той чи інший майстер, пройшовши одну зі шкіл, йшов з організації і створював свій стиль, насправді змінюючи лише назву. З цих та інших причин розрізняють більше двохсот різних стилів і шкіл карате. Найбільш відомі, наведені нижче зареєстровані в 1930-і роки:
• Сьотокан, засновник Гітін Фунакоші;
• Сіто-рю, засновник Кенва Мабуні.
• Годзю-рю, засновник Тедзюн Міягі;
• Вадо-рю, засновник Хіронорі Оцука;
• в 1950-і роки з’явилося Кекусинкай – засновник Масутацу Ояма.
Сьотокан (яп. «Будинок сосни і моря») – один з основних стилів японського карате, розроблений видатним викладачем карате Фунакоші Гітін (1868-1957). Напрямок одержав назву «Сьотокан» від літературного псевдоніма Фунакосі – Сето. На емблемі стилю зображений тигр.
Сьотокан відрізняється лінійними переміщеннями і лінійним застосуванням сили. Стійки низькі і довгі. Блоки жорсткі. Удари руками потужні і реверсивні з включенням в удар стегна. Принцип іккен-хісацу (одним ударом – наповал) є основоположним в Сьотокан карате-до. Програма Сьотокан карате-до має 26 різних ката, прийнятих називатися класичними, вивчення і виконання яких є найважливішою складовою тренінгу.
Особливо серйозна увага приділяється:
1. балансу, загальній стійкості, що досягається тривалим відпрацюванням низьких, глибоких стійок;
2. обертальним рухам стегон в горизонтальній площині, в прямому або зворотньому удару напрямі, що генерує величезну руйнівну силу в ударах і блоках;
3. своєчасному і миттєвому включенню всіх груп м’язів в кінцеву фазу удару, коли прискорення миттєво змінюється різкою зупинкою, завдяки чому виникає імпульс від удару або блоку, та ударна хвиля, розповсюджується углиб враженої поверхні.
Сіто-рю – стиль карате, створений Кенва Мабуні (1889-1952).
Сіто-рю включає всі 18 ката Серін-рю, всі 16 ката Серей-рю, ката китайського стилю «Білого журавля». Крім того, в цей стиль входять ката, розроблені самим майстром Мабуні. В процесі тренувань розучуються наступні ката: Пінан 1-5, Бассай-дай (Пассай), Бассай-се, Годзюсіхо (Усейсі), Косокун-дай (Кусянку), Сотін, Тінто, Тінтей, Нісейсі (Нідзюсіхо), Мацукадзе, Унсу, Сантін, Тенсе, Сайфа, Сейентін, Сейпай, Сейсан, Суперімпей і інші, а всього в стилі налічується більше 50 ката, що більше, ніж в будь-якому іншому
Сіто-рю займає проміжне положення між такими основними стилями, як Сьотокан і Годзю-рю.
Тактичні принципи бою Сіто-рю можна звести до наступних пунктів:
• Захист швидким зміщенням з лінії атаки противника.
• М’яке блокування та перенаправлення руху противника.
• Жорстке блокування з несподіваним і максимальним вивільненням сили.
• Використання зустрічних ударів, захист нападом.
• Миттєвий вхід в зону ураження і негайний вихід звідти в безпечну зону після удару.
Годзю-рю – один з основних окинавских стилів карате, що поєднує комбінації жорсткої і м’якої техніки. Заснований в 1920-х роках майстром Тедзюн Міяги (1888-1953).
Годзю-рю є стилем, що використовують внутрішню енергетику людини. В основі карате Годзю-рю лежить техніка ближнього бою, що включає в себе удари ліктями, колінами, кидкову техніку, захоплення і боротьбу в партері, що дає можливість застосовувати його в умовах обмеженого простору (ліфт, транспорт, юрба).
Від сучасного спортивного карате відрізняється енергетичної спрямованістю і високою бойовою ефективністю.
Вадо-рю «Шлях гармонії» – один з чотирьох найбільших стилів японського карате-до. На емблемі стилю зображений білий голуб, а над ним – фронтальне зображення стиснутого кулака.
Створено в 1939 році Хіронорі Оцукой (1892-1982), лікарем за професією.
Основною особливістю стилю Вадо-рю є концепція ведення бою, багато в чому нагадує принципи дзю-дзюцу. При взаємодії з противником боєць прагне звести до мінімуму витрати сил і амплітуду рухів, що здійснюються на захист, не приносячи в жертву її ефективність. З цієї причини в Вадо-рю перевага віддається не твердим блокам, характерним для більш жорстких стилів (Сьотокан, Сито-рю), а більш економним – відводить і простягає.
Кекусінкай «суспільство вищої істини», або Кіокушин «вища істина» – стиль карате, заснований Масутацу Оямой (Ояма Масутацу) в 1950-х роках. Будучи корейцем по народженню, Ояма за роки служби в японській армії став справжнім японцем і всерйоз захопився традиціями самураїв. У 1946 році, подібно ле¬гендарному майстру меча Міямото Мусасі, він вирішив покинути світ і прирік себе на кілька місяців добро¬вольного відлюдництва на горі Синобу. Весь цей час він вправлявся в тамесіварі, обрубуючи долонями стовбури і гілки сосен, і витримав кілька сутичок з дикими звірами.
Згідно з офіційною версією, за свою кар’єру Ояма переміг на арені 52 бика. З них у 48 він відрубав роги ударом долоні, а трьох вбив на смерть
Спортивні поєдинки (куміте) в цьому стилі проводяться в повний контакт без захисного спорядження (шоломів, рукавичок, протекторів). Єдине обмеження – заборона ударів в голову руками.
